ZMIN Fondation

Як (не) працює соціальне підприємництво

7 хвилин

19 липня 2023

Нещодавно відбулася розмова у форматі ЗМІН IN з запрошеними юристками. Фокус - легальні та дієві механізми соціального підприємництва у правовому полі на прикладі конкретних актуальних сюжетів партнерів фундації.

Пропонуємо короткий конспект зустрічі.

«Ми у ЗМІН від початку діяльності ввели у стратегію окремий напрям підтримки соціального підприємництва. Бачимо у цьому одну з можливостей розв’язання проблеми узалежнення громадських організацій та неурядових ініціатив від донорської допомоги. Відтак – автономність, ефективність та фокусування команд саме на тих темах та проблемах, які експертно вирішує команда без впливу політик донора. За даними дослідження «Індекс стабільності громадянського суспільства» найслабша сторона громадянського суспільства в Україні – фінансова. Третій сектор часто залежний від міжнародних донорів. Відтак - доволі ослабний. Соціальне підприємництво може бути інструментом та можливістю фінансової стабільності для неприбуткових організацій. Ця розмова ініційована для предметного розбору сюжетів і проблем, з якими зустрічаються наші партнери та спільного обговорення ймовірних сценаріїв рішень».

Христина Бойко, директорка ЗМІН

Соціальне підприємництво - це підприємницька діяльність, яка незалежно від організаційно-правової форми вирішує соціальні чи екологічні проблеми, і наразі в Україні їх ділять на 3 категорії:

Організації, які працевлаштовують вразливі групи населення.
Організації, які частину або весь прибуток перенаправляють на здійснення статутної діяльності ГО або БО.
Організації, які виділяють якусь частину свого прибутку на треті організації, які вирішують ту чи іншу соціальну та/чи екологічну проблему.

Також є поняття КСВ – корпоративної соціальної відповідальності, яке окреслює ситуацію коли бізнес направляє 10-15 % на соціальні цілі.

Основні тези зустрічі

Соціальне підприємництво як ціннісна бізнес-модель.

Соціальне підприємство має йти шляхом дієвої бізнес-моделі без похибки на те, що воно соціальне. Воно повинно працювати за тими ж правилами, які має бізнес. Якість продукту не має бути нижчою чи гіршою, ніж та, яку пропонує бізнес з подібними послугами, сервісом чи продуктом на ринку.

Адаптація та гнучкість податкового законодавства.

Соціальні підприємці працюють в тому самому податковому і юридичному полі, що й комерційний сектор, але окрім тягаря всіх стандартних податків також мають додаткову відповідальність - комунікацію назовні про соціальну мету, опіку певною проблемою. Ймовірно, для соціального бізнесу може бути напрацьована інша податкова модель.

Відсутність регулятора як можливість і загроза.

На даний час немає окремого закону, який би регулював і чітко визначав, що таке соціальне підприємництво і за якими правилами воно працює. Це перевага, бо дає можливість маневрувати в заданих рамках, шукати різні варіанти під кожну конкретну модель. Але водночас недолік, бо різночитання норм закону може обернутися ризиком.

Розвиток діалогу з податковими інспекторами.

Якщо соціальне підприємство працює в рамках громадської організації – є ризик втратити статус неприбутковості, адже податкова служба інколи не розуміє, як ГО може заробляти. Однак, громадська організація теж має право здійснювати підприємницьку діяльність. Проблема в тому, що податківець має владу викреслити ГО з реєстру неприбуткових організацій і поновитися можливо тільки через суд. Але є прецеденти поновлення і це важливо. Чим більше буде таких прецедентів, тим більше податковим працівникам буде зрозуміла ця система. Ще 10 років тому була дискусія про те, чи громадські організації мають отримувати прибуток, але зараз це вже риторичне питання.

Перспективи діалогу поміж бізнесом та третім сектором.

Маємо громадські організації з фантастичною експертизою у своєму секторі, однак їм бракує розуміння як працює бізнес. І навпаки: маємо добрий бізнес, який шукає моделі соціального впливу, але дуже часто йому бракує експертизи в цьому контексті. Є спостереження, що поміж ними бракує зв’язку. Якщо б бізнес і третій сектор (громадські організації, фонди, ініціативи) мали більше можливостей для діалогу - такий обмін експертизою був би взаємовигідний. Водночас, упродовж останніх років відстань поміж бізнесом та соціальною сферою зменшується. Це дуже добра тенденція, бо люди з третього сектору починають думати в бізнесовому ключі, а бізнес, натомість, все частіше говорить про соціальну відповідальність.

Соціальний бізнес як стартап.

Цікаво розглядати соціальний бізнес як форму стартапу. Власне ідея стартапу - пропонувати якесь дуже вдале інноваційне рішення для конкретної проблеми. Цікаво було б зробити «соціальну долину», яка б могла робити конкурс між соціальними підприємствами. Це з роками може стати двигуном якісних змін.

Цінність зрощення екосистеми.

Важливо і потрібно зрощувати конкурентну екосистему донорських організацій, для якої розробити чітку дорожню карту про підтримку дієвого соціального підприємництва.

Довіра як соціальний клей.

В суспільстві бракує довіри. Держава не довіряє бізнесу, бізнес – третьому сектору і так далі. Потрібно напрацьовувати цю довіру. Однак вона не може будуватись на порожніх фразах чи добрих намірах. Партнерство має бути паритетне, довіра - взаємна, відповідальна і задекларована документально в нормах закону.

Рішення
Розмова базувалася на сюжеті партнерської організації Старість на радість та їхньому соціальному проекті Vbrani.

Проект полягає у залученні людей літнього віку, які проживають у геріатричних пансіонатах до створення аксесуарів. Люди літнього віку мають багаторічний досвід в’язання і можуть реалізовувати свій потенціал, а молодь допомагає продавати цей товар, вироблений знаючими руками літніх людей.

Найбільш доцільними формами безпечної та легітимної роботи для соціального підприємства Vbrani з юридичного боку було запропоновано:

Договори цивільно-правового характеру (не може бути систематичним).
Формат найманих працівників.
ФОП - як оптимальний варіант, який пропонує загальна рамка нашого законодавства (ФОПи пенсійного віку не сплачують ЄСВ).
Надання стипендій майстиням (не може бути регулярним, не сплачується ЄСВ).
Контрактування та співпраця з геріатричними закладами.

*ЗМІN IN - формат предметної, фахової і чесної розмови, майданчик для діалогу, об'єднання зусиль задля взаємодії громадського сектору, бізнесу, управлінців, філантропів, урядових структур. Це можливість зустрітися у форматі розмови, дискусії, експертного викладу з партнерами фундації у темах та проблемах, з якими зустрічаємося у діяльності.