4 липня у просторі Виставки року Харківської школи Архітектури відбулась презентація оновленого інтерактивного інклюзивного онлайн майданчика “Львів.Архітектура Модернізму”.

У цьому матеріалі пропонуємо до ознайомлення конспект розмови, а також запрошуємо до ознайомлення із платформою.

Учасниці розмови:

Мирослава Ляхович —  засновниця та дослідниця проєкту «Львів. Архітектура модернізму»

Ольга Заречнюк —  історикиня архітектури

Христина Рутар —  програмна координаторка ЗМІН

Ірина Мацевко — ректорка Харківської школи архітектури, модераторка розмови.

Ірина Мацевко, представляючи учасниць розмови, закцентувала, що їй до вподоби широка рамка, яку використовує ініціаторка та засновниця платформи Мирослава Ляхович:

Свою тему вона досліджує через біографії, через конкретних людей, через інституції і через окремі кейси. Це дає можливість вписати структуру як об'єкт у суспільні контексти міста і пояснити, чому місто таке, чи інше, чи чому спільнота така, чи інша.

Ірина Мацевко підкреслила, що проєкт “Львів. Архітектура модернізму” став одним із тих, які надав Харківській Школі Архітектури та  студент(к)ам матеріали для навчання. І співпраця виявилась не разовою, а продовжилась, зокрема, через спільну практику, навчання та оцифрування будинків модернізму.

Дослідниця Мирослава Ляхович, представляючи новий сайт, закцентувала на співпраці зі ЗМІН:

Ми отримали можливість завдяки Фундації ЗМІН оновити сайт, зробити його більш інтерактивним і також перекласти його англійською мовою, адже на ці матеріали є великий запит. Тепер в нас буде більше акценту на об'єкти, короткі архітектурні описи будинків, публікації, карта об'єктів, сторінка архітекторів і загальна інформація про модернізм.

Модернізм як інтелектуальна спадщина

Під час презентації було підкреслено, що спадщина модернізму часто недооцінюється і стикається з численними викликами через своє неправильне розуміння.

Модераторка зазначила, що спадщина модернізму є "інтелектуальною спадщиною", яку необхідно роз'яснити та пояснити її важливість.

Учасниці розмови обговорили, що в різних європейських та американських містах активісти та інституції стикаються з тим, що місцеві громади не розуміють цінності цієї спадщини. Це призводить до перебудови або руйнування модерністських будівель. Також було зазначено, що модерністська спадщина часто є складною для розуміння через ідеологічні контексти.

Ці акценти підкреслюють важливість дослідження та популяризації спадщини модернізму для збереження архітектурних об'єктів та підвищення їхньої  цінності в очах суспільства.

Христина Рутар, програмна координаторка ЗМІН, наголосила, на тому, що Фундація відрізняється своєю філософією, орієнтованою на підтримку системних змін і довготривалих результатів, а підхід передбачає співпрацю з сильними командами та роботу над складними малоартикульованими темами, що сприятимуть переосмисленню і артикулюванню важливих питань в суспільстві. Відтак підсилення команди “Львів.Модернізм” є органічним та цінним партнерством.

Ольга Заречнюк закцентувала, що розвиток архітектурної освіти та професійних середовищ, які займаються історією архітектури, має глибоке коріння у Львові, починаючи з XIX століття. Історикиня закцентувала на тому, що важливо звертати увагу на міждисциплінарний підхід та різні методи вивчення архітектури: від традиційних візуальних обстежень та аналізу архівних матеріалів до дослідження життєвих шляхів людей, які пов'язані з архітектурою. Лише завдяки цьому ми зможемо краще розуміти історичну спадщину та сучасні аспекти архітектури, що оточують нас.

Архітектурний стиль

Інтернаціональний vs національний стиль

Учасниці дискусії обговорювали питання стилів в архітектурі та їх значення в контексті дослідження модернізму, їх значенням у популяризації архітектурної спадщини, а також труднощів, які виникають при поясненні архітектури через стилі.

Власне, стосовно стилів, то я теж використовую категорії стилів. І в нас на сайті можна побачити, що будинки теж відсортовуються за стилями. І з одного боку, я розумію, що напевно вже треба виходити поза цю категорію стилів, і ця дискусія ведеться давно. Але мені як дослідниці, яка постійно працює з людьми і з усною історією, і також проводить екскурсії, набагато легше оперувати стилями пояснюючи людям, що це за будинок. І люди дійсно люблять цю каталогізацію​, - поділилась Мирослава Ляхович.

Обговорювалося, що модернізм мав як інтернаціональний, так і національний характер. Це проявлялося в підходах різних країн, зокрема в Чехії та Словаччині.

Під час дискусії було обговорено, як етнічне походження архітекторів впливало на їхню роботу та стиль.  Мирослава Ляхович зазначила різницю між архітекторами різного походження:

Більшість архітекторів польського походження трималися класичних форм і використовували неокласицизм у своїх проєктах. Архітектори єврейського походження, навпаки, більше схилялися до інтернаціонального підходу в будівництві»​. Також вона додала: «Архітектори українського походження, на жаль, були дуже мало представлені, можливо, два-три відомі архітектори цього періоду. Вони часто працювали у варнекулярному стилі, оскільки прагнули відстоювати українськість в умовах польської держави, яка сприймалася як колоніальна.

Ця дискусія підкреслила, що архітектура модернізму у Львові була впливом різних культур та національностей, які створили багатий і різноманітний архітектурний ландшафт. Етнічне походження архітекторів відігравало важливу роль у формуванні їх стилю та підходу до проєктування.

Важливість спільної спадщини

Модернізм слід розглядати як спільну спадщину, яка належить усім країнам, що брали участь у його створенні. У розмові учасниці підкреслили, що Україна має не один, не два, а чотири різних підходи до модернізму, які відображаються в різних культурах та ідеологіях.

Відтак, українські модернізми, їх різноманітність і вплив на європейський контекст архітектури підкреслюють важливість збереження та дослідження цієї спадщини. Презентація показала, як модернізм в Україні є невід'ємною частиною ширшої європейської історії та культури.