.png)
Програма ГО «Центр культурного розвитку «Тотем»
Підсилення та масштабування практик культурного опору Херсону. Об’єднання митців, які знаходяться в окупації, і вимушено переміщених осіб, для посилення голосу нескореного Херсону.
З першого дня війни в Херсоні одна з активісток веде щоденник «Хроніки вишиванки» - записує спостереження і створює вишиванку перемоги (стародавня прикмета: коли буде закінчена вишиванка – здійсниться бажання, тобто Херсон буде звільнено). Її щоденник – квінтесенція того, що відчувають херсонці в окупації. З травня команда Центру "Тотем" почали збирати творчу спільноту Херсона онлайн, щоб зберегти її, щоб деокупований Херсон не перетворився на культурну пустелю, адже зараз більшість активістів і митців знаходиться за кордоном. "Тотем" відновлює зв’язки ВПО з Херсоном і сприяє створенню нових.
Ідеєю проєкту було створити на основі «Хронік вишиванки» онлайн-книгу, для якої автори-ВПО і автори в окупації зроблять ілюстрації (кожен/кожна обере день зі щоденника і переживе його разом з авторкою). Тим самим відновлюватиметься зв’язок з містом і один з одним. Травматичний досвід допомагатимуть подолати психологи – херсонці, один зі статусом ВПО (має досвід евакуації), другий в Херсоні (досвід життя в окупації).
Метою є підсилення та масштабування практик культурного опору Херсона, розпочатих нашою ГО з лютого 2022 року. Об’єднання митців, які знаходяться в окупації, і тих, хто був вимушених виїхати, для посилення голосу нескореного Херсона.
Актуальність проекту має два аспекти:
Зміцнення зв’язків всередині херсонської громади і громади з ВПО – досягнуто. Для багатьох херсонських митців-ВПО Проєкт став місточком до рідного міста і надав практичний інструмент долучення; Подолання/пом’якшення психологічної та емоційної травми у ВПО з Херсона і людей, які на той момент перебували в окупованому місті – 25 активних учасників, учасниць групових та індивідуальних сесій. Ці сесії також працювали на зміцнення спільноти і відновлення втрачених зв’язків з Херсоном. Зокрема, учасники налагодили комунікації щодо допомоги літнім людям, які залишалися в окупації. Спочатку
Херсонці, які знаходилися до 11 листопада в окупованому місті і потребували підтримки – як фінансової, так і емоційної. Їм була дуже важлива комунікація з однодумцями, відчуття, що їх не кинули і не забули, а також можливість зробити свій внесок в рух опору разом з колегами.
Як тільки у Херсоні почав відновлюватися зв’язок, херсонці одразу почали писати слова вдячності за можливість долучитися: Олександр Жуковський: «Неймовірно дякую за все, що ви робите! Це мене реально рятує!» Олексадр Семенченко: «Весь цей час ці зуми були єдиним, що не дозволяло зійти з розуму. Це було прям життєво необхідно, як ковток повітря. Надзвичайно вдячний, обімаю!»
Сама авторка Хронік Інна Микуцька зазначає, що наша підтримка і увага до її життя надала їй нових сил, а її роботі – нового сенсу, і це допомогло їй витримати окупацію. Митці, творча спільнота і арт-активісти Херсона, які виїхали з окупації і знаходяться в Україні.
Митці, творча спільнота і арт-активісти Херсона, які виїхали з окупації до інших країн (переважно ЄС, а саме Великобританія, Литва, Польща, Естонія, Німеччина). Для цих груп важливою була можливість зробити свій внесок в звільнення Херсона, підтримати культурний спротив. Зараз всі учасник(-ці) пишуть, що це для них був дуже важливий досвід і дякують за можливість долучитися.
Громада Херсона – для людей в окупації були важливими будь-які жести підтримки і можливості залишатися частиною українського суспільства. Навколо самої авторки Хронік утворилося коло однодумців, які знали, що вона пише Хроніки і підтримували її в цьому, навіть збирали інформацію для її щоденника.
Українці (фактичні всі) – всі, хто підтримує український Херсон.
Збереження досвіду життя в окупації і воєнних злочинів росії в Херсоні (тиску на населення, освітян, викрадення проукраїнських активістів, мародерство і т.д.) матиме довготерміновий ефект. Цей досвід, хоча і негативний, травмуючий, необхідно зберегти і поширювати саме для зміцнення українського Півдня. Вся країна підтримувала Херсон і раділа за його звільнення, ця перемога була важливою не лише для херсонців, але й мала вирішальне значення для перебігу війни. Ми бачили і відчували цю підтримку, коли звільнення Херсона святкувала вся країна. Проте не менш важливою є фіксація цих подій – як документальна, так і мистецька. Саме тому Проєкт створив дуже доступний культурний продукт, який є міксом традиції і новаторства і буде виконувати роль «скриньки спогадів» –спогадів важких, але сповнених оптимізму і сили, які й призвели до феномену українського спротиву Херсона, який точно увійде до підручників з історії не лише України, але й світу. Зараз, коли вся територія країни та її населення потерпають від агресії держави-агресора, миттєвий вплив очікувати не варто – перед людьми і державою стоять питання не лише виживання, але й мобілізації всіх ресурсів задля перемоги. Тому важливо саме зараз зафіксувати досвід окупації – щоб потім він не забувся, не стерся, щоб залишився як пережити і усвідомлене минуле, але для нас зміцнило для майбутнього.
Хроніки окупації закінчено, а хроніки війни – ні.Херсон – Україна! Без світла, без води та зв'язку – але Україна!!! Ми вільні!!! У своєму місті, у своїй країні!Можна не ховати телефон, одягти вишиванку, яку шила на визволення міста. Ми дістали наші прапори і можемо сміливо йти з ними містом. Дякувати нашим хлопцям, які робили все, щоб цей день настав. Попереду ще багато роботи. А Сірко уві сні пішов на лівий берег. Сказав, що настав час до моря... Там ще багато роботи. Вірю старому отаманові. Вірю та чекаю вільної України.
________________________________________________________________
ТОТЕМ - з 1999 року об'єднує творчих людей, генерує і втілює креативні ідеї задля розвитку культури, громади, суспільства.
.svg)
.svg)
.png)
.svg)
