Розмова замість підсумків року
‍
Ідея саме такого формату та таких тем зустрічі з Партнерами зумовлена нашим спостереженням потреби розмови вголос - про втому та стани, в яких ми майже два роки балансуємо персонально, професійно, командно та міжінституційно.

Коли ми говоримо “Про ЗМІН”, то це насамперед Команда, об'єднана професійно, щоденно діючи і взаємодіючи, вкладаючи знання, ресурс та втому.

Коли ми говоримо “Про ЗМІН”, то це Партнери ЗМІН - понад 60 команд: організації громадянського суспільства, представники міської  влади, ціннісний бізнес, незалежні дієвці, де ми зійшлися та перетинаємося у цінностях, намірах та потузі спільно будувати наше завтра.

Ділимося  роздумами про спільний рік від команди ЗМІН  з інституційною лінзою.

З позиції  відповідальності керівниці ЗМІН, запитую себе: Що означає бути змінотворчою Фундацією у час повномасштабної війни? Де ми і як чуємося інституційно в цій новій реальності?

Які сценарії бачимо?

‍Бути відповідальними
‍Бути частиною спільноти дієвців сектору автоматично означає брати відповідальність. Осмислювати виклики на сьогодні та будувати сценарії на завтра. Балансувати між нарощенням нових знань і розумінь довгострокових стратегій та краще давати раду новій реальності.‍

‍Бути ефективними
Перед кожним рішенням ще раз перепитати себе: яка наша ефективність? хто і як ще це робить? з ким можемо об'єднатися, аби вийшло на плюс?Спостерігати та розуміти реальні запити громадськості та держави. Вміти слухати та чути. Вміти спитати поради.

Бути чуйними
‍Спостерігаємо  феномен єднання та солідарності суспільства, одночасно - відторгнення, нерозуміння людей з відмінним досвідом. Є потреба  визнавати, пізніше - приймати, ще згодом - вчитися підтримувати один одного з такими різними досвідами та травмами.

Вибудовувати відкриті системи. Бути допитливими та винахідливими
Винаходити мову з різними гравцями, де не є  легко, але є розуміння необхідності співпрацювати. Випрацьовувати та плекати стосунки.

‍Зрощувати інтелектуальну сміливість
Нам необхідно набувати знання, винаходити нове, досліджувати, вчитися один в одного. Бо прості рішення більше не працюють. Бо складні рішення формуються на перетині. Спільно. ‍

Прийняти постійний фон непевності
Відтепер “мабуть” і “можливо” “бо що якщо” - є частиною наших планів на день, на рік та довгостроково.

Бути відвертими та мати сміливість означити та сказати вголос, що живемо в новій реальності і це може бути надовго.‍

Цінно і дякую, що  беремо відповідальність діяти у цій новій реальності спільно.
______________________________

Христя Бойко,
директорка ЗМІН‍

Добре було проходити 2023  рік з такою кількість та такою якістю партнерських команд.

Визначивши акцентами року 2023 спільнотворення та утвердження мережі, я і, мабуть, команда, думали передусім на колективи та інституції в цілому. У ході цього процесу ми виявили банальну, але очевидну істину: інституції формуються завдяки людям.  Ми комунікуємо з людьми.  Саме люди беруть на себе відповідальність. І люди творять зміни.

Цей рік показав новий режим життя, який я для себе означила як режим згірчення.

Коли ми - ті, які ідентифікуємо себе як дієвиці/дієвці громадянського суспільства зрозуміли, що навіть попри надможливий вклад ресурсу є реальність. Реальність війни.

Представники команд не живуть у вакуумі. Життя у війні та її усвідомлення багатьох переводить у режим знеохоти та втоми. Залишаючи мало простору для режиму очуднення, рефлексії чи просто повсякдення та рутини.

Дослідження громадянського суспільства фіксує великий ріст емоційного  вигорання.

І це беручи до уваги, що здебільшого ми у секторі бачимо цінність своєї праці та відчуваємо її сродність.

Думаю, те, з ким та для кого ми працюємо грає роль у тому, наскільки швидко ми переключаємо режим чи наскільки довго ми можемо перебувати у цьому режимі згірчення. Це спільні зернини ематії через  вміння бути присутніми.

ЗМІН бере на себе роль бути у цій міждисциплінарній спільності. Не лише з вимогою та взаємодію через офіційні процедури. Не лише про систему, а радше про позасистемні/антисистемні рішення.

Власне, охота бути включеними, бажання допомагати перемикати режим від згірчення до відновлення приводить і до програм із залучення нових партнерств , і до формату співтворення проєктів, і до тяглого партнерства.

Команда - люди, з якими я працюю - вкладають свій ресурс у підготовку прозорих процедур  та неймовірну кількість годин у включену комунікацію - такий вклад ресурсів має приносити світоглядну зміну.

Досвід, набутий у координуванні програм ЗМІН показує все найкраще й найгірше у секторі.

З одного боку еластичність та адаптивність до викликів, креативність, силу малих спільнот, а з іншого - на жаль, залишаються проєкти заради проєктів, інструменталізація, неетична неемпатійна комунікація всередині та назовні. А це все про людей.

Гнучкість, вже відлагоджена довіра в секторах та громадах, а також формування горизонтальних мереж стали ключовими факторами в умовах виживання.

І ця велика травма, яку ми проживаємо як велика спільнота нас змінить, очевидно - проте, вірю, що діючи у наших окремих спільнотах та взаємодіючи у мережі із розумінням унікального вкладу кожного й кожної зможемо впоратись та справді стати вкоріненою спільнотою спільнот та масштабувати втілену солідарність.

І тут великий виклик для нас залишатися людяними і бачити по іншу сторону також людину з її унікальним досвідом.

Хочу сподіватись, що можливість спільної рефлексії, називання речей своїми іменами, щира розмова, взаємна вдячність подарує нам візію нашого майбутнього.
______________________________‍

Христина Рутар,
програмна координаторка ЗМІН‍

Думаючи про спільний рік зі ЗМІН та Вами (партнерами), фокусуюся на читанні “голосу” команд.

Для себе трактую його не тільки як звук, що вербально дозволяє транслювати сенси, розглядаю також зі сторони дій та ідей.

Маю змогу почути цей “голос” через призму роботи у Фундації. Я доєдналася до ЗМіН навесні цього року і досвічую роботу з організаціями у секторі громадського суспільства вперше.

‍“Голос” команд сильний. Ви вмієте говорити про себе. Гарно бачити, що проекти добре підсвічені комунікаційно через вже напрацьовану впізнаваність та наявність прихильної аудиторії.

‍“Голос” команд веде за собою. Чудово бачити, що за проектами, які ви втілюєте хочеться спостерігати і вболівати за результати.

Зі сторони ЗМІН фокусуємо “голос” на паритетній взаємодії. Часто спостерігаємо не готовність залучення  нашої команди у сенсовну складову проектів. Наша діяльність побудована на якісному та вразливому, у доброму сенсі, відборі ініціатив. Хоча наша реальність вимагає “гасіння пожеж” у суспільстві, ми стараємося ініціювати постійну, тяглу “гру в довгу”. Звідси - маємо ресурс долучати свій “голос” до “голосу” команд-партнерів.  Діючи разом - зміцнюєм та збільшуєм вплив.

Маю особисте бажання з яким готуюся вступити у 2024 -  Тримати “голос” стійко та твердо і знати, що цей “голос” почутий.

______________________________

Дарина Шутяк,
проектна менеджерка ЗМІН (комунікаційна частина)

Це напевно вперше я публічно представлена частиною команди ЗМІН і мені важливо й цінно, що це відбувається саме у такому теплому форматі.

Упродовж моєї залученості у роботу Фонду, а це були головно супровід Грантових програм та робота з проектними командами, хотіла б поділитись двома спостереженнями.

Перше - це сміливість. Мені видається всі ми тут є сміливими. Сміливими бути, сміливими аби бути активно, бути дієво. Ми працюємо над ідеями, калібруємо їх в проекти і втілюємо.  Маю переконання, що робимо ми це не тому, що хочемо, а тому, що не можемо не робити. Це про пасіонарність, яка є рушієм змін і цементом громадянського суспільства. Партнери ЗМІН у різних форматах є пасіонаріями, бо чітко бачать проблему у своїх спільнотах і готові  працювати з нею аби вирішити.  Погодьмося, втілювати проекти було непросто і в мирний час, але діяти і змінювати щось сьогодні, в межовий час війни і непевності, попри втому, втрати і смуток, вже є величезним зусиллям, потугою, через яку народжуються нові рішення, нові кращі практики, через які розвиднюється на горизонті. Для мене це є натхненням, ціную працювати з вами і дякую за цю незриму силу пасіонарності.

Другим спостереженням є запит на гуртування, на пошуки своїх, розбудову спільнот аби своїх ставало більше. В часі війни ми ще більше усвідомлюємо потребу бути з кимось, відчувати свою несамотність як персональну, і так само інституційну, цехову. Людині потрібна людина, а команді – інша команда. У ЗМІН мережування і спільнототворення були пріоритетами цього року і ця зустріч стала добрим свідченням того, що пріоритети були обрані правильно.

Наприкінці поділюся персональним інсайтом. У ЗМІН ми маємо можливість обирати команди до співпраці і підсилення, обирати tone of voice організаційної культури.  Мені це видається великою розкішшю і водночас відповідальністю, з якої виростає інституційна довіра. А саме довіри до інституцій нам так бракує у суспільстві.

Тож дякую за цей рік,  гарно бути всередині процесу і бачити як попри все росте спільнота пасіонарних лідерів та команд. У прийдешній 2024 рік беру з собою віру, стійкість, сміливість і вдячність. Бо, як писав Тарас Прохасько, “людині найперше потрібна вдячність”.

______________________________

Ірина Рибко,
проектна менеджерка ЗМІН‍